Ви нещасливі, але не можете зрозуміти чому? Можливо, проблема криється у ваших звичках.
Багатьом із нас знайомі ті дні, коли ми дивуємось, навіщо взагалі встали – адже, здавалося б, за день ми не зробили нічого продуктивного. Звичайно, день не обов’язково успішний, тому що він був наповнений продуктивністю.
І все ж ми відчуваємо неприємне почуття, коли перебуваємо на роботі та після семи годин роботи нам, здається, нема чим похвалитися. Список справ такий самий довгий, як і раніше. Ми не приділили близькому серцю проєкту стільки часу, скільки він заслуговує. Все ж таки ми просиділи весь день перед комп’ютером і ще трохи поламали собі спину. А заради чого, власне?
Коли ми беремо в руки мобільні телефони та бачимо в соціальних мережах, як всі довкола здаються неймовірно щасливими, успішними та красивими, наш настрій та самооцінка повністю падають. Ми приходимо додому, дратуємося на партнера, лягаємо спати в задумі та вже з жахом чекаємо наступного дня, який настає надто швидко і в якому вся трагедія починається наново.
Але все не обов’язково має бути саме так. Багатьом із нас, можливо, добре знайомі такі дні, такі почуття та все те розчарування, яке вони приносять. Однак мало хто з нас знає, що ми несвідомо робимо для того, щоб почуватися такими нещасними. Далі про кілька звичок, які потай роблять нас нещасними.
Мобільний телефон, наш постійний, токсичний супутник.
Більшість із нас напевно пам’ятає час, коли ми не мали смартфона, не кажучи вже про мобільний телефон. Здавалося, ми всі без проблем функціонували. Але це вже не так: згідно з дослідженням, смартфон вже давно став нашим найважливішим онлайн-інструментом.
Люди віком до 40 років проводять в Інтернеті в середньому 31 годину на тиждень, а у 2022 році цей показник зросте до 20 годин для всіх вікових груп. А що ми робимо в Інтернеті? У 2017 році понад дві третини респондентів використовували свої мобільні телефони для спілкування в соціальних мережах (68%), згідно з дослідженням Statista.
Декілька досліджень вже показали, що надмірне використання соціальних мереж негативно впливає на нашу психіку. Але є й вагомі причини не відволікатися на смартфон. Це грубо, коли ми спілкуємося з близькими, і, крім того, відволікає від інших справ, що робить нас нещасними. Зрештою, ми навряд чи зможемо займатися справді важливими речами, якщо витрачатимемо більшу частину свого часу на те, щоб дізнатися, що відбувається з кимось іншим.
Ми не настільки залежимо від своїх смартфонів, як нам іноді здається. Якщо ви відчуваєте необхідність отримати смартфон, зробіть глибокий вдих і вирішіть перевірити його через десять хвилин, якщо ви все ще відчуваєте в цьому необхідність.
Прокрастинація не є генетичною
Неодноразово чув від своїх побратимів, що вони безнадійні прокрастинатори. Проте схильність до прокрастинації не є людською рисою, якої неможливо позбутися, як, наприклад, від періодично виникаючого почуття заздрощів і ревнощів. Це проблема регулювання емоцій. Майбутній проєкт викликає у нас негативні емоції, такі як невпевненість, нудьга чи навіть страх. І щоб уникнути цих емоцій, ми уникаємо займатися проєктом далі.
Зрештою, це призводить лише до незадоволеності та прихованого стресу – адже такі проєкти (наприклад, презентація на роботі) рідко бувають чимось, що ми можемо просто відкинути. Найкраще запитати себе: що саме я зараз відчуваю?
Сусідська вишня не обов’язково смачніша
Напевно, кожному знайоме це явище: ми дивимося ліворуч і праворуч на своїх побратимів та порівнюємо себе з друзями та колегами у тих речах, які самі вважаємо бажаними, наприклад, на високій посаді чи грошах. Це явище не нове і відоме як «соціальне порівняння». Воно означає, що ми порівнюємо певні аспекти себе, такі як наша поведінка, думки, успіх чи статус з іншими людьми, щоб краще оцінити себе.
І певною мірою для людей як соціальних істот також важливо порівнювати себе з іншими, щоб краще оцінити своє місце у суспільстві. Однак, як і в багатьох інших речах, є така річ, як «надто багато», коли йдеться про порівняння себе з іншими людьми, а саме коли наша самооцінка залежить лише від зовнішніх (екстернальних) факторів.
На відміну від цього, внутрішня мотивація – це бажання робити щось заради себе: Дія – це нагорода. Тому замість того, щоб зациклюватися на успіхах інших людей та їх можливому визнанні, вам слід зосередитися на собі та знайти мотивацію у власних діях.
