Психологія визнає, що в залежності від нашої ментальної моделі можна подолати труднощі та стати сильнішими та здібнішими, ніж до травми. Дізнаймось більше про те, як ми можемо подолати кризу, скориставшись повчаннями з тексту “Знайти можливість у негараздах – використовувати падіння, щоб отримати імпульс для підйому”, глава 4 бестселера “Гарвардський спосіб бути щасливим” Шона Ачора.
Коли ми перебуваємо у стані стресу чи кризи, багато хто з нас не бачать найважливішого шляху: шляху, який веде нас до пошуку можливостей у негараздах.
Концепція не зовсім нова, зрештою, хто не чув класичну фразу “Якщо життя дає вам лимон, зробіть лимонад! Щоб дізнатися більше про цю тему, слідуйте за нами у роздумах нижче!
Пощастило чи не пощастило
Автор починає розділ з гіпотетичної ситуації та полемічного питання: уявіть, що ви входите до банку, де перебувають ще 50 осіб. До банку входить грабіжник, стріляє з пістолета та потрапляє вам у руку. Як би ви описали себе, розповідаючи про це своїм друзям – як щасливого чи невдачливого?
На думку автора, більшість людей характеризують себе як невдачливих, адже ніхто не уявляє собі, що залишить банк із вогнепальним пораненням у машині швидкої допомоги. Однак ті, хто не думає так, як більшість, можуть вважати себе щасливчиками, адже снаряд міг потрапити до життєво важливого органу і навіть покласти край самому життю.
Альтернативні факти
Ціль цього роздуму – зрозуміти, що люди можуть думати по-різному. Це залежить не так від самих фактів, як від того, як вони інтерпретують події. Це підводить нас до поняття альтернативних фактів.
В описаній ситуації песиміст може подумати: “Чому я? Могли б застрелити когось іншого”. Оптиміст думає: “Слава богу, куля потрапила тільки в руку. Вона могла б пронизати моє серце! Зауважте, що те, що визначає негативну та позитивну версії події, – це альтернативні факти. Тобто можливості, які люди уявляють собі і які вони порівнюють із реальністю.
Таким чином, вибір альтернативного факту може змусити людей сприймати події позитивніше чи негативніше. Таким чином, позитивна ментальна установка схиляє нас до того, щоб більше ризикувати та бути оптимістичнішими, тоді як негативна ментальна установка може призвести до того, що ми бачитимемо життєві перешкоди більшими, ніж вони є насправді.
Скейтбординг на вершині пагорба
У дослідженні, проведеному вченими з Університету Вірджинії у США, учасників просили піднятися на пагорб на скейтборді та оцінити крутість пагорба. Вчені виявили, що найбільше злякалися ті, хто стверджував, що пагорб виглядає вищим та крутішим. Навпаки, учасники, які здавалися менш напруженими, давали відповіді, які були ближчими до реальності.
Таким чином, альтернативні факти, які ми вибираємо, тобто гіпотези, з якими ми порівнюємо реальність, є вирішальними у наших ментальних патернах (думках, емоціях, почуттях та настановах). Вони здатні змінити нашу реальність, внаслідок чого перешкоди можуть мати на нас набагато більший вплив, ніж можна було б очікувати.
Відмінності між оптимістом та песимістом
Ми можемо зрозуміти, що існують фундаментальні відмінності в психічних і поведінкових процесах найоптимістичніших людей порівняно з песимістичнішими. Те, як вони справляються з труднощами, є, мабуть, найяскравішим прикладом цих відмінностей у мисленні та діях на основі фактів. Нижче ми розглянемо три основні відмінності між цими групами людей.
1. Розмір проблеми
Як ми могли помітити на прикладі вище, люди, які найбільше боялися спускатися з пагорба на своїх скейтбордах, уявляли собі гору вищою та крутішою. Тим самим саме сприйняття проблем може бути диференційовано залежно від нашої ментальної моделі.
Так, найбільш напружені та тривожні люди можуть бачити проблеми набагато значнішими та складнішими, ніж вони є насправді. Тому, зіткнувшись з неприємністю, уникайте роздумів про неї у гарячці. Емоційність може змінити ваш погляд на факти, заслонивши раціональніший і реалістичніший аналіз.
2. Тривалість негараздів
Крім розміру проблем автор також зазначає, що сприйняття часу може бути змінене через оптимістичну або песимістичну схильність. Так, люди з більш позитивним складом розуму схильні сприймати негаразди як щось своєчасне та тимчасове. Тому вони не впадають у відчай, тому що розуміють, що ніщо не триває вічно.
З іншого боку, люди з менш позитивним мисленням можуть, проходячи через самі ситуації, сприймати їх як вічні чи дуже тривалі. Здається, що нічого не зміниться і ми страждатимемо вічно, що не відповідає дійсності.
3. Сила дії
Нарешті, як наслідок двох попередніх пунктів, ми розуміємо, що установки, що їх виконують ці дві групи, також значно різняться. Якщо людина налаштована оптимістично і знає, що проблеми не величезні та не будуть тривати вічно, вона відчуває більше мотивації діяти, щоб вирішити їх із самовіддачею, спокоєм і стратегічним мисленням.
З іншого боку, песимістична людина, яка бачить проблеми масштабнішими та тривалішими, ніж вони є насправді, може поринути у вихор негативних емоцій. Вони підживлюватимуть це спотворене уявлення дедалі більше, замикаючи порочне коло. Це призведе до того, що ви паралізуєтеся, здаєтеся або втечете від розв’язання цієї проблеми, блокуючи свою здатність діяти.
У цьому сенсі ми маємо три варіанти перед обличчям несподіваного:
Перший – це шлях віктимізму (беручи його на свій рахунок)
Другий – негативізм і страх (думати, що все втрачено)
І третій шлях – це шлях подолання та навчання.
Як каже Джим Коллінз,
Як бачите, пошук можливостей у негараздах – це процес врівноважування емоцій та вироблення позитивної ментальної моделі. Отже, ми маємо запитати себе:
- Чи дійсно ця проблема є настільки серйозною?
- Чому ми вважаємо, що це триватиме вічно?
Відновлення емоційного інтелекту дозволяє нам краще впоратися з цими несприятливими ситуаціями, сприяючи щасливому життю!
