Одне ми можемо бачити, а інше зовсім невловимо. Мозок і розум – це різні речі, але обидві вони беруть початок у цій дивовижній структурі, що складається з більш ніж 69 000 млн нейронів. Хоча вчені відзначають, що про Всесвіт ми знаємо чи не більше, ніж про цей дивовижний орган, ми постійно знаходимо нові відповіді на його загадки.
З психології відомо, що те, про що ми думаємо, змінює мозок. Психологічна терапія може знизити гіперактивність мигдаликів і навіть збільшити нейронний зв’язок. Хоча довгий час вважалося, що мозок керує усією поведінкою і мисленням, правда полягає в тому, що розум має більшу силу, ніж ми думаємо.
Знати, чим відрізняється одна сутність від іншої, буде не лише цікаво, а й пізнавально. Загляньте глибше.
Мозок – ширше, ніж небо.
Якщо поставити їх поряд…
Один іншого вмістить
З легкістю – і Ви – поряд.
Мозок – глибше, ніж море.
Бо – тримай їх – синій до синього –
Один одного поглине –
Як губки – цебра – роблять – (… )
– Емілі Дікінсон, “Мозок” (1862) –
Чи є мозок і розум одним і тим самим?
Аристотель був, мабуть, першою фігурою, яка поклала початок спробі зрозуміти феномен розуму, відокремивши його від біологічного. У своїй праці “Про душу”, написану в 350 р. до н. е.., він написав чудовий трактат, в якому, хоч душа і була центральною темою, були викладені й основи біопсихології як такої. Розум, за його словами, це все, що піддається мисленню.
Вочевидь, що з існування розуму необхідний мозок. Тому перше виглядає як прозріння другого, що призводить до певного редукціонізму.
Передбачається, що це психологічні явища зводяться до неврологічним. Однак, це не завжди так. Розуміння відмінностей між розумом і мозком дозволяє нам ширше глянути на те, хто ми є і як ми діємо.
Справді, психологія та нейронауки мають працювати разом. Але біологія та неврологія пояснюють далеко не всі.
Когніції, емоції, спогади, самооцінка та переконання складніші, ніж ми думаємо. Нижче ми розглянемо ці відмінності.
7 відмінностей між мозком і розумом
1. Біологічний проти феноменологічного
Розум – це феномен мозку, абстрактної сутності, що поєднує свідомість та нескінченну кількість когнітивних процесів. Мозок, своєю чергою, є частиною центральної нервової системи (ЦНС) і є найбільш об’ємною областю мозку. Це складний орган, що є наслідком тисячолітньої еволюції.
Тому якщо останній складається з відчутних і спостережуваних ділянок – тканин, клітин, нейронних мереж, те, що відбувається в мозку, неможливо побачити. Усіми його процесами, суб’єктивністю та механізмами роботи займається психологія, а мозком – нейронаука.
2. Апаратне та програмне забезпечення
Ми можемо розглядати мозок як структуру, компоненти (апаратне забезпечення), а розум – як програмне забезпечення, яке працює на ньому. Таким чином, важливо розуміти, що, незважаючи на тісний взаємозв’язок, мозок та свідомість мають відмінності у своїх функціях. Нижче ми допоможемо вам зрозуміти, які процеси виконує кожен із них.
Мозок
- Пам’ять.
- Мова.
- Емоції.
- Дихання.
- Самоконтроль.
- Особистість.
- Частота серцевих скорочень.
- Цикли сну.
- Двигуна активність.
- Рівновага та координація.
- Обробка сенсорної інформації.
- Відповідає за гомеостатичні функції.
- Регулює функції різних органів.
- Регулює ендокринні та гормональні функції.
- Створює основу для когнітивних та емоційних процесів.
Розум
- Регулює емоції.
- Він формує нашу особистість.
- Він надає сенсу тому, що ми бачимо і що з нами відбувається.
- У ньому протікають усі когнітивні процеси (думки).
- Розум працює на трьох рівнях: свідомому, підсвідомому та несвідомому.
- Він обробляє та формує переконання, самооцінку, емоції, судження та пам’ять.
- Свідомість є частиною розуму, оскільки завдяки йому ми розуміємо, хто ми є, що оточує нас і що ми переживаємо.
Хоча ми досі точно не знаємо функцій свідомості, роботи, подібні до тих, що опубліковані в журналі Frontiers in Human Neuroscience, свідчать про те, що ми вступаємо в епоху великих досягнень, коли наука нейрофеноменологія відкриватиме нові та нові дані.
3. Місцезнаходження проти розподілу
Нині наука досі може відповісти питанням, як мозок створює розум чи свідомість. Це одна з найбільших загадок, яку ще доведеться розгадати. Однак ми розуміємо кожну область, функцію та процес роботи мозку. Ми знаємо, що він розташований у порожнині черепа, де знаходяться дві півкулі головного мозку, з’єднані між собою мозолистим тілом, а також мозок.
Отже, розум не знаходиться у фізичному та конкретному місці, але він виявляє себе завдяки неврологічним мережам та світу досвіду та пов’язаний з нашим тілом.
4. Мозок та свідомість, біологічна та психологічна
Мозок – це біологічний орган, результат нашої еволюції, який підпорядковується принципам нейробіології, фізіології, анатомії та нейробіології. Він керується біологічними процесами, а розум – психологічними.
Якщо нейробіологія займається вивченням мозку та процесів у ньому, то психологія десятиліттями намагається зрозуміти, як працює розум. При цьому слід зазначити, що когнітивна психологія є найбільш повним підходом, що дозволяє відповісти на всі ті явища, які відбуваються в ментальному всесвіті.
Зміни в мозку, такі як знижений виробіток серотоніну або більш гіперактивна мигдалина, впливають на функціонування психіки.
5. Хвороби мозку та розлади психіки
Мозок може піддаватися захворюванням, розладам та травмам, і все це легко діагностується. Те саме не можна сказати про мозку. Зміни у психіці не можна назвати “хворобою”, оскільки вони не спостерігаються на рентгенівському знімку, магнітно-резонансному томографі або у звичайному медичному анамнезі. У цих випадках ми говоримо про психологічні розлади.
Потрібно виділити загальні елементи. Будь-яке захворювання, проблема з мозком чи зміни у нейромедіаторах впливають на психічне здоров’я. Прикладом може бути дефіцит серотоніну, який впливає настрій. Однак це можна виправити, якщо подбати про свій психічний стан і пройти курс терапії, оскільки розум також змінює мозок.
6. Мозок контролює фізіологію; розум контролює те, що ви думаєте та відчуваєте
Мозок і розум – це два напрочуд взаємопов’язані виміри. Перший діє як будівля, а розум – це сутність, яка дає йому життя, прикрашає його та населяє. Таким чином, якщо мозок структурує всі фізіологічні процеси, то розум – це невловиме вираження кожної думки, емоції, переробленого досвіду, сформованого переконання чи подоланого страху.
7. Редукціоністський підхід проти холістичного
Цікаво, що з вивчення мозку, зазвичай, використовується редукціоністський підхід. Нейробіологія фокусується на вивченні найдрібніших процесів, щоб зрозуміти механізми, що керують кожною функцією. Це аналітичне, експериментальне та дуже об’єктивне завдання.
Розум же, навпаки, цілісний і феноменологічний, він поєднує у собі всілякі процеси, щоб спробувати його зрозуміти. Ми можемо розглядати його з когнітивної, емоційної, філософської та навіть духовної точок зору. Адже якщо мозок – це сукупність тканин і нервових клітин, то розум подібний до космосу: щось величезне, нескінченне і повне можливостей.
Незважаючи на відмінності, мозок та свідомість мають взаємопов’язані вимірювання
Насамкінець необхідно відзначити один невеликий аспект. Хоча ми перерахували найбільш помітні відмінності між мозком і свідомістю, обидва виміри взаємопов’язані, і для того, щоб зрозуміти їх, неможливо відокремити одне від одного.
Тому важливо, щоб нейробіологія та психологія працювали разом. Давайте уникати редукціонізму та розширювати кругозір.
