Самоповага та наполегливість: як вони допомагають нам встановлювати межі

-

Асертивність – це модель ясного спілкування з іншими людьми, висловлювання своїх думок у поважній формі та вміння донести те, що нам потрібно, і те, що нам не потрібно.

Іншими словами, йдеться про встановлення кордонів у наших відносинах та вміння говорити “ні”. За неасертивного стилю легше впасти в пасивність, коли всі вторгатимуться в цю людину, або в агресивність, коли можуть вторгатися інші. Модель, яку ми вибираємо для спілкування, відносно стабільна.

На неї впливає наше виховання чи досвід, який ми отримали, як у випадку із самооцінкою. Насправді, модель спілкування та наша самооцінка пов’язані та підживлюють один одного. Неможливо поважати себе, якщо ми не наполегливі та дозволяємо іншим не поважати нас.

Робота над нашим стилем спілкування вплине на нашу концепцію і самооцінку. Самооцінка зміцнюється, коли ми правильно встановлюємо межі, висловлюємо свої потреби та вміємо відкидати те, що нам не потрібно. Без асертивності людина не може мати добрі стосунки з іншими або із собою. Такий стиль спілкування необхідний для того, щоб почуватися добре на соціальному та особистому рівні.

Агресивність та пасивність

Неасертивні стилі спілкування характеризуються двома протилежними полюсами – агресивністю та пасивністю. Зазвичай ми вже маємо заданий стиль, хоча іноді ми можемо рухатися у бік іншого стилю. Агресивне спілкування не враховує потреби інших людей та зосереджує увагу лише на собі. Це не лише егоцентричний спосіб дивитися на світ, а й може приховувати механізми безпеки через низьку самооцінку.

Це стіна, яку вони зводять перед іншими, щоб уникнути вторгнення, оскільки вони не вміють правильно встановлювати кордони і бояться вторгнення. З іншого боку, протилежним полюсом є пасивне спілкування. У цьому випадку людина завжди ставить іншу людину на перше місце, нехтуючи своїми власними потребами і відчуваючи постійний страх, що інша людина засмутиться або піде з її життя.

За обома полюсами ховаються проблеми із самооцінкою. Занадто часто межі встановлюються агресивно або не встановлюються зовсім, але немає балансу між потребами інших та власними потребами. Таким чином, відносини з оточуючими будуть незадовільними і не приносять задоволення в будь-якій обстановці, чи то соціальна, сімейна чи робоча.

Що найбільше заважає людині знизити свій захист або встановити її, то це страх перед іншими людьми і відсутність достатніх засобів для правильного спілкування. Ми боїмося, що інші підуть, що вони будуть ображені або наслідки наших слів. Багато з цих загроз не відповідають дійсності або ми не маємо доказів для них. Насправді, якщо завдяки наполегливості людина в нашому житті піде, це буде полегшенням, оскільки ми позбавимося того, хто міг би скористатися нами.

Оскільки впоратися зі страхом чи почуттям провини спочатку не вдається, перший крок у роботі над асертивністю – прислухатися до себе та зрозуміти, які наші потреби.

Ми не шукатимемо інших, щоб вони їх виконали, або по-іншому справлятися з почуттям провини. Ми просто усвідомлюватимемо, чи є те, про що мене просить інша людина, чи те, що мені хочеться зробити зараз, тим, що мені хочеться зробити.

Оцінка цього протягом двох-трьох тижнів підготує нас до наступного кроку. Тому коли ми почнемо правильно встановлювати межі, досягаючи оптимального рівня самооцінки.

Лайфоведhttps://majiclife.com
Творець і натхненник.

Поделиться

Актуально

<