Сни — одна з небагатьох речей, які є у всіх людей, але які й досі ніхто не розуміє. Ми спимо третину життя, і значну частину цього часу бачимо сновидіння. Але навіщо? Це просто шум мозку? Привіт від підсвідомості? Переробка спогадів? Чи щось глибше — те, про що писали Фрейд та Юнг?
На це питання досі немає однієї суворої наукової відповіді. Навіть нейробіологи визнають: «чому саме ми бачимо сни» — одне з найцікавіших невирішених питань про мозок. Ми вже вміємо вимірювати фази сну, бачимо, які ділянки мозку активні, можемо розбудити людину в потрібний момент і запитати, що їй снилося. Але сказати: «сни потрібні для цього» — поки що ніхто не може. Проте є версії. І вони досить цікаві.
Що таке сон з погляду науки
Якщо дуже просто, сон — це образи, емоції, звуки, що виникають під час сну, іноді запахи і навіть відчуття руху. Найчастіше нам сняться візуальні картини – особи, місця, ситуації. Але не у всіх це так: сліпі люди частіше бачать сни, побудовані на звуках, голосах та тактильних відчуттях. Деякі люди бачать сни у кольорі, інші – у чорно-білому. Це також нормально.
Цікавий факт: за одну ніч людина бачить не одну, а кілька снів. Зазвичай сновидіння стають довшими і яскравішими ближче до ранку. Якщо скласти весь час, який ми проводимо у сновидіннях за життя, вийде 5-6 років. Фактично кожен з нас усередині має цілий «другий світ», який ми відвідуємо щоночі.
Коли ми бачимо сни
Найчастіше сновидіння виникають у фазі швидкого сну (REM-сон) – це приблизно 20% від усієї ночі. У цей момент у нас активно рухаються очі, хоч тіло розслаблене. Мозок у REM-фазі дуже активний – майже як днем. Тому саме в цей час нам сняться найяскравіші, дивні та емоційні сни.
Але це значить, що у інші фази сну сновидінь немає. Нові дослідження показують, що сни можуть виникати і в глибших стадіях, просто вони зазвичай менш образні і ми гірше їх запам’ятовуємо. Мабуть, у сну кілька «режимів» — більше про образи та емоції, інший — про переробку інформації.
За оцінками Національного фонду сну, за 8 годин сну ми проводимо уві сні приблизно 2 години. І це багато. Якби сновидіння були зовсім непотрібним побічним продуктом, мозок, швидше за все, давно б їх позбувся — організм рідко витрачає стільки енергії просто так.
Звідки беруться сюжети снів
Більшість снів насправді містить елементи нашої реальності: знайомі особи, міста, школу, офіс, колишніх партнерів, родичів, тривожні ситуації. Але при цьому все може бути дивно переплутаним: бабуся за кермом літака, шкільна вчителька у вашому нинішньому офісі, поїздка до міста, де ви ніколи не були.
Наука припускає, що мозок уві сні комбінує реальні спогади та емоційно заряджені фрагменти, іноді змішуючи їх із фантазією. Це можна порівняти з тим, як комп’ютер перезаписує та дефрагментує дані. Ми за день отримуємо безліч вражень, але запам’ятати все неможливо. Уві сні мозок «переглядає» матеріал, щось закріплює, щось викидає, щось пов’язує у нову структуру.
Звідси пояснення: чому іноді нам сняться ті, кого ми давно не думали. Можливо, ми десь мигцем побачили схоже обличчя, почули фразу, прочитали слово — і мозок дістав з архіву схожий образ.
Чи можна тлумачити сни
Люди намагаються це робити тисячоліттями. У давніх культурах сни вважалися посланнями богів, попередженнями чи пророцтвами. У XIX столітті Зігмунд Фрейд зробив величезний крок, заявивши, що сни — це «королівська дорога до несвідомого». Він вважав, що через сновидіння виявляються наші витіснені бажання, страхи та конфлікти.
Сьогодні більшість вчених ставляться до фрейдівських трактувань обережно. Сучасна психологія бачить сни швидше як форму емоційної та когнітивної обробки. Є кілька популярних теорій:
- Сни допомагають нам обробляти емоції. Наприклад, якщо ви нещодавно пережили стрес, то вночі мозок може «програвати» схожі ситуації, щоб знизити емоційний відгук.
- Сни – спосіб тренування. Є теорія, що сни – це безпечна симуляція загроз. Уві сні ми стикаємося з небезпекою без реального ризику та вчимося реагувати.
- Сни — просто побічний продукт роботи мозку. Згідно з цією теорією, мозок всю ніч активно функціонує, а сни — це спроба свідомості надати сенсу випадкової нейронної активності.
Що з того правда? Швидше за все, небагато. Сни можуть і обробляти досвід, і виявляти наші приховані переживання, і іноді просто бути «шумом». Але одне залишається незмінним: сновидіння — цінний матеріал для самопізнання . Навіть якщо вони не мають сакрального послання, вони розповідають нам, що зараз важливо для психіки.
Чому нам сняться кошмари
Жахи – це сни з сильним негативним емоційним зарядом: страхом, тривогою, безпорадністю. Іноді вони поодинокі та пов’язані з конкретною ситуацією (сварка, тривожна новина, перегляд фільму). Але в деяких людей кошмари повторюються і можуть серйозно погіршувати якість сну.
Дослідження показують, що кошмари частіше виникають у людей, які відчувають тривожні розлади, ПТСР або високий рівень стресу. Мозок ніби продовжує обробляти травмуючий досвід уві сні. Іноді це пряме «повторне переживання» — як при посттравматичному стресовому розладі, коли людині знову і знову сниться подія, яка її травмувала. Іноді — символічна: замість реальної події сниться схожа за емоцією ситуація — гонитва, втрата, падіння.
Тобто кошмари не можна завжди трактувати буквально. Але їх важливо не ігнорувати: вони можуть бути індикатором того, що психіці важко та потрібна підтримка.
Діти та сни: чому їм страшніше
Діти справді бачать кошмари частіше, ніж дорослі. Це нормально. Їхній мозок ще вчиться відрізняти реальність від фантазії, емоційна система більш чутлива, а досвід — новий і неструктурований. Іноді страшні сни в дітей віком з’являються після мультфільму, сварки батьків чи зміни обставини.
З віком кількість кошмарів зазвичай зменшується. Але приблизно половина дорослих теж час від часу стикається зі страшними снами, а у 5-10% вони бувають регулярно. У дорослих це частіше пов’язане з тривогою, стресом, порушенням сну, депресією та травмою.
Чи можна «читати» сновидіння по мозку
Це звучить як фантастика, але сучасні нейродослідження вже намагаються це зробити. Вчені вивчають, чи можна за активністю мозку та рухом очей зрозуміти, що саме людині сниться. На даний момент це дуже рання стадія, але перспективи є: мозок залишає характерні «сліди» при поданні образів.
Поки що найнадійніший спосіб дізнатися про сон — просто запитати людину після пробудження. Але вже зараз зрозуміло: сновидіння – це не випадковий набір картинок. Це результат складної роботи мозку, який продовжує жити та аналізувати навіть тоді, коли ми думаємо, що «вимкнулися».
То навіщо ми бачимо сни?
Якщо зібрати все, що ми знаємо, вийде така відповідь: сни це спосіб мозку обробляти досвід, емоції та інформацію в безпечному режимі. Це як нічна служба техобслуговування для психіки. Уві сні ми можемо проживати те, що вдень було надто важко. Асоціювати, поєднувати, пробувати моделі поведінки. Можливо, сновидіння допомагають нам підтримувати почуття себе навіть коли ми відключаємося.
І так – сни не зобов’язані щось «пророкувати». Вони повинні бути пророчими, щоб бути цінними. Іноді сон це просто спосіб мозку сказати: «Дивися, ось що тебе хвилює».
Що робити, якщо сняться погані сни
Якщо кошмари повторюються і заважають вам висипатися, це привід придивитися до стану: чи достатньо відпочинку, чи тривалий стрес, тривога, пережита травма. Іноді допомагає ведення щоденника сновидінь – ви записуєте вранці сон і бачите, які теми повертаються. Іноді робота з психотерапевтом, особливо якщо сни пов’язані з травматичним досвідом.
Сновидіння – не помилка мозку та не марний побічний ефект сну. Це частина нашої психіки, яка розмовляє з нами своєю мовою. Ми можемо не завжди розуміти його, але можемо ставитися до нього з повагою. Сон – це друге життя, в якому теж щось відбувається. І іноді, щоб краще зрозуміти себе в денному житті, варто дослухатися до себе нічного.
